Бог любит чад Своих! И, кстати,
Для всех людей имеет планы
Добра, любви и благодати,
Для всех! От века и вовек!
А то, что ныне вместо счастья
У многих кровоточат раны
В скорбях душевного ненастья,
Виновен только человек … –
Все мы наделены свободой
Не быть у сатаны рабами,
Идти всегда своей дорогой,
Свободно волю проявлять,
Решать самим, что делать надо
Сегодня, завтра и с годами,
Что в жизни зло, а что награда,
Чему учиться и кем стать …
Пей мёд свободы полной чашей!
Но чтоб мы верно поступали,
Необходимо волю нашу
Всегда Всевышней подчинять,
Свои желанья отсекая …
Неужто этого не знали?
Лишь Божью волю исполняя
Мы можем праведными стать …
Её Господь нам открывает,
Коль истово совета просим,
Но никогда не принуждает
Так или этак поступать …,
А по-Отцовски помогает
Дарить любовь, что в душах носим,
Да Духом в сердце пребывает,
Чтоб утешать и наставлять …
Итак, не сетуйте на Бога,
А просто действуйте умело …
У верных ведь одна дорога –
Господню волю открывать
Через молитву, веру, Слово,
Посредством чувств, ума и дела …
И главное (оно ж не ново!) –
Его заветы исполнять …
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
