Сірий Ангел у сірому плащі
Схожий на людей.
ВОНИ
Нарікають на життя
Вимочують крила в поросі
Просмажуються в розсолі сліз
Бредуть бездоріжжям сірим
А Н Г Е Л
АНГЕЛ прийшов
Ангел прийшов на землю.
Сірий...
ВІН НЕ зможе
Навчити літати ЇХ.
ВОНИ НЕ помічають
Орнаменту горобини на вишиванці полудня,
ВОНИ блукають у вересневих калюжах,
Думаючи, що то - океани...
А якщо і згадає хто, звідки він родом,
І підійме сині очі до купола блакиті,
ВОНИ цілим натовпом жбурнуть під ноги каміння,
Аби перечепився.
Аби НЕ зміг
Струсити оману буднів,
Аби не зрозумів, що він - АНГЕЛ!!!,
На якому не сірий плащ -
Крила,
Вимочені в земному поросі
Сірому.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : У старинного с чернью киота - Людмила Солма *) ПРИМЕЧАНИЕ в дополнение:
Святые отцы об отчаянии:
"Никогда не будем унывать в скорбях и, увлекаясь своими помыслами, не будем предаваться отчаянию. Но, имея большое терпение, будем питаться надеждой, зная благое Промышление о нас Господа."
http://azbyka.ru/dictionary/14/otchajanie-all.shtml
"Нет ничего равного милости Божией, нет ничего больше ее. Поэтому отчаявшийся сам себя губит." (преп. Иоанн Лествичник)
