...А тюльпани вірять у весну.
Ще у вересні вірять у весну.
Із вересня проростають у березень —
скільки там тієї зими.
Скільки там тієї зими —
тільки на те, щоб встигнути
вуса довгі пустити.
А там — не встигнеш задрімати,
а вже час у вись
проростати.
Пагін, листочки зелені, пуп’янок...
Квітка!
Жадана як весна.
Келишок вогню золотого,
повен життя і радості.
Тюльпани чекають на весну
у вересні —
йдуть у землю.
Без сумніву. Без остраху.
Не бояться імли чи мряки,
не бояться ні листопаду,
ні снігів, ні морозів...
Знають — весна скоро!
Завесніє — воскреснуть.
І слава їхня велика буде.
Як віра.
...але нині лиш вересень.
Вересень...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дякую,Зоє.Мудро та гарно.
Ластівки теж вірять у весну.
Вірять у повернення весіннє.
Про старезну думаю сосну-
Що для неї значить воскресіння?
Щ
Комментарий автора: Цієї осені мала нагоду вперше висадити тюльпани й інші весняні первоцвіти, то вони трохи мені розказали, що для них значить віра :)
Певица... - Сотниченко Андрей 2001.Тут необходимо пояснение-собака наша(афганская борзая)Соланж,прожившая с нами более12лет,действительно обожала петь,и-самое невероятное-умела(конечно,не так как человек,и все же..),тому есть много свидетелей-гостей наших,коих мы с удовольствием "потчевали" этим сюрпризным "блюдом".Пела она только под аккомпанемент ф-но(живой звук),отличала от магнитофона,или чего-то другого.Невероятно,но факт-ради пения бросала еду,все,заслышав звуки,бежала в зал,непременно залезала на кресло(занимала певческую позу)и-пела.В репертуаре,правда,были,в основном,2 особо полюбившиеся ей песни-"Колыбельная"Гершвина и наша незабвенная "Мурка"(под другое не желала петь!)Вот такое богемное создание:)Нам это,само собой,доставляло массу радости.Об этом,собственно,и стихи..
